- жнець
- [жнец']
жеин'ц'а/, ор. жеинце/м, м. (на) жеинце/в'і/жеин'ц'у/, мн. жеин'ц'і/, жеин'ц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
жнець
Смотреть что такое "жнець" в других словарях:
жнець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
жнець — женця/, ч. Той, хто жне хлібні рослини … Український тлумачний словник
жнець — (той, хто жне хлібні рослини), жнивар, женчик … Словник синонімів української мови
женців — це/ва, це/ве. Прикм. до жнець … Український тлумачний словник
женчик — а, ч. Пестл. до жнець … Український тлумачний словник
женьчар — а/, ч., зах. Жнець … Український тлумачний словник
жниця — і. Жін. до жнець … Український тлумачний словник
зажин — у, ч. 1) Місце, з якого починає роботу жнець, косар. 2) Те саме, що зажинки … Український тлумачний словник
постать — I і, ж. 1) кого; чия.Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. || перев. з означ. Тіло, тулуб, стан кого небудь. || Будова тіла; статура. 2) перев. у функції підмета. Якась людина, хтось (звичайно про незнайому людину або про того, кого важко… … Український тлумачний словник
женьчар — чаря, ч. Вр. Жнець; той, хто жне хлібні рослини … Словник лемківскої говірки
