жнець

жнець
[жнец']
жеин'ц'а/, ор. жеинце/м, м. (на) жеинце/в'і/жеин'ц'у/, мн. жеин'ц'і/, жеин'ц'і/ў

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "жнець" в других словарях:

  • жнець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • жнець — женця/, ч. Той, хто жне хлібні рослини …   Український тлумачний словник

  • жнець — (той, хто жне хлібні рослини), жнивар, женчик …   Словник синонімів української мови

  • женців — це/ва, це/ве. Прикм. до жнець …   Український тлумачний словник

  • женчик — а, ч. Пестл. до жнець …   Український тлумачний словник

  • женьчар — а/, ч., зах. Жнець …   Український тлумачний словник

  • жниця — і. Жін. до жнець …   Український тлумачний словник

  • зажин — у, ч. 1) Місце, з якого починає роботу жнець, косар. 2) Те саме, що зажинки …   Український тлумачний словник

  • постать — I і, ж. 1) кого; чия.Зовнішній вигляд, обриси тіла людини. || перев. з означ. Тіло, тулуб, стан кого небудь. || Будова тіла; статура. 2) перев. у функції підмета. Якась людина, хтось (звичайно про незнайому людину або про того, кого важко… …   Український тлумачний словник

  • женьчар — чаря, ч. Вр. Жнець; той, хто жне хлібні рослини …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»